Женя Гордєєв – художник, перейшов до музики через малювання – і за цей час він став майстром мінімалізму кожного з видів мистецтва, до якого приходить. Євген жив на Донбасі, навчався в Харкові і зараз відчув своїм місцем сили Дніпро, звідки спостерігає за середовищем і вивчає аудиторією свого арту.
А скажи, як можна прийти до музики через живопис?
Через помітну схожість у композиційному будівництві. Музика це звуки впорядковані у часі, живопис це впорядкування плям на площині. Правила гри схожі
Окей, тоді перша аудіо-картина, яку ти намалював – шо це було?
Перша картина – ембієнт композиція під тодішнім ніком Neverdrum. Нічого особливого – сінематографічна така собі атмосферщинка на гітарі власного супрематичного дизайну бряцав ребром долоні, проштовхуючи сигнал через ланцюг ефектів, назва була, здається, Lumeniscense.
Ми ше спілкувалися про твій перехідний етап – ти мав медіа-артовий проект і презентував його в Польщі. Розкажи, будь ласка, шо це було взагалі і як поїздка тоді вдалась
Проект Ksztalt був і залишається моїм головним проектом, попри певну паузу і помітну “непомітність”. Я схрещував аскетичність електронного груву з рухом супрематичних форм на площині, підкреслюючи стилістичний зв’язок, та намагаючись сформулювати східноукраїнську постіндустріальну ідентичність. Надати звуковий еквівалент тим ландшафтам, водночас перетворивши їх на гру простих двомірних форм
Ти розказував про те, шо методи в супрематичному живописі і в Kurs Valüt загалом ті самі. Розкажи тоді як описати ті ключі, які використовуєш в музиці. А ключі точно є – народ співає вже з другого приспіву, про танцпол вже взагалі промовчу.
Якщо йдеться про галицький народ, то тут невиправне домінування літературної складової – текстові трігери суспільного інтересу. З цим, зокрема, пов’язую порівняно невеликий попит на російськомовному Сході. І це не печалька, лише суха констатація.
Kurs Valüt – це скоріше вивчення поп-ферменту, спроба винайти якесь незвичне музичне і текстове рішення, не вдваючись до кліше. Відмова замість пропозиції, холод замість карнавалу.
Про мову і тригери ці говорили також в контексті всієї музики україномовної. Скажи, які з відомих тобі груп, музикантів використовують мову і фонетику її правильно, на твою думку.
Lюк, ВВ, ще Tik Tu, до речі
Про Kurs Valüt ще. Ви говорили про те, шо ваша музика і візуалка – це спроба нового культурного коду Дніпра. Чи зрезонував ваш код з відчуттям міста?
Курс приймається як окреме явище і, нажаль, не має внутрішнього відчутного локального впливу.
А якшо Модуль (diy-культурний центр у Дніпрі) в окреме королівство окреслити – там воно відбулося?
Ni
Курс і модуль впливають один на одного і виглядають замкненою екосистемою.
А вплив Модуля – на місто? Модуль – то теж творчість)
Саме так. Модуль за рівнем значно перевищує сукупний рівень потенційного відвідувача. Занадто трушний для пересічного громадянина
Кажуть твої співмешканці, шо Дніпро – чудове місце, шоб поїхати з нього. Як так сталося, шо в такій «агонії» народився Модуль? Розкажи трошки більше про це місце.
Було собі комьюніті Abstract Beats, робили вечірки де-інде, переважно у просторі АртКвартири. Закортіло пацанам власний простір замутить – і замутили. Наразі це єдиний простір що спеціалізується по електронній музиці, віднещодавно пішли лекції та артхаусний кіноклуб. Маю на меті провести безкоштовний лікбез по Ableton Live найближчим часом. Це якщо коротенько. Курс Валют використовував модуль як репетиційну базу.
А з Дніпра я не їду і не планую. То питання про виїзд з міста трохи не до мене.
Люди-кораблі, які тягнуть міста ❤
Міста не помічають рух цих кораблів. Спільнота досить камерна.
Якшо говорити про мультимедійний арт, яким ти займаєшся в мистецькій площині, він працює зазвичай на іноземних проектах/грантах. Там такі речі нарешті викупили, – вони ж передбачають майбутнє.
Це я підвожу до повернення розмови до того свята життя в Польщі, на яке ти потрапив з львівськими артистами, і про який розповів небагато. Це була якраз тусовка для таких митців, шо дивляться в майбутнє технічно. Скажи, будь ласка, які проекти тебе там вразили, про ставлення і як по такому було повертатися творити сюди.
Мене вразили, власне, Лінник, Ващенко, Кальницький. Саме через технічну складову. Взагалі українська експозиція була найкращою з того що я бачив в тому комплексі. Особисто мене цікавить об’єднання сучасних технологій і арту. Це важливе явище, яке поширюється. Крапка.
В твоєму випадку це все ше супроводжується конкретною виплеканою тобою естетикою. Скажи, чи вдалося повною мірою з концептуального Ksztalt передати ці відчуття на більш популярний Kurs Valüt ?
Kurs Valüt валют майже не перетинається з Ksztalt стилістично, але саме повітря, відчуття електронної аскези, сподіваюсь, збережено.
Як в проекті Мс Брехунець ти так свідомо відійшов від тої крафтверківської простоти і взяв за зброю такий жосткій сарказм. Я дуже дивувалася від того, шо це одна людина все творить.
В Курсі і в Брехунці я займаюся вивченням поп-ферменту в музиці. Це таке собі дослідження, досить серйозне. Мистецтво взагалі це наука й невпинне дослідження людського сприйняття. Мені цікаво працювати з різною цільовою аудиторією, у випадку з Брехунцем результат досить неочікуваний – це залітає тільки прохаваній мистецькій аудиторії.
Загалом – в тому, шо виходить з-під твоїх рук, чується холодний смисл нової музики 80-их-початку 90-их. Як думаєш – чи є шо ще там шукати?
Важливо надихатися не копіюючи. Сподіваюся, що Курс не виглядає клоном. А шукати можна скрізь. Навіть в прадавньому етно
А в житті і в собі – ой скільки можна знайти)
Життя – то взагалі головне паливо. Чим драматичніше, тим більше ККД
Я про нелегкість хотіла зічіпити тему ше одного твого проекту – ти разом із сином записав альбом, – розкажи трошки про цей артефакт, як ви презентували його і де можна почути
Ми з моїм сином-аутистом якось сіли увечері та й записали скетчі на різних інструментах. Я звів те все до купи. Та приколовся – викатив як такий собі авангард. Малий вразив мене інтуітивною грою, без будь яких теоретичних знань. Наразі проект можно почути на саундклауді, презентація альбому відбулась у Арт-квартирі.
Втім, син був у Модулі мільйон разів, розкоцав там шахівницю, та зірвав одного разу репетицію Курсу Валют, бо вважав, що мікрофон має належати лише йому.
І останнє: три українську культурні феномени, які вразили тебе останнім часом і шось трохи повернули в душі.
1. Трек Тік Ту “Промінь” закцентував для мене увагу на мелодичному аспекті,
2. Діяльність арт-угруповання “де-не-де” на децентралізаційному,
3. Клубна нічна культура Києва вразила атмосферою свободи в найкращому сенсі.
…ой чекай. То ж ми ше про кусовалютівські події у Львові не сказали нічого. Ви виступали у Львові в різних клубах, проте ти з осбливим теплом відзначив виступ на кафедрі дизайну у Львівській академії мистецт, в галереї ЦЕ на 6 поверсі. Поділися досвідом, які емоції тоді пережив
Я казав пану Сусленку (викладач кафедри графічного дизайну), що свого часу, коли сам був студентом на катедрі дизайну, то за такий тусіч віддав би палець (що, звісно є перебільшенням, лише фалангу). Отже мені хотілося аби відчувався формат омріяної студентської вечіркі. Ми зробили з чого було декорації, мапінг, під свій смак, що не було можливо в попередніх локаціях. Молоді більш витривалі й гучні. То двіж був еталонний реально.
Розмовляла Ляна Мицько
До речі
13 листопада 2018 року Kurs Valüt представив свій перший повноформатний альбом “Veselo”. Реліз вийшов за підтримки тернопільського лейбла Pincet, за лінком можете послухати та підтримати реліз.