П’ятеро художників з України цими вихідними займаються перетворенням занедбаного підземного переходу у Львові на перехресті Стрийська – Володимира Великого на портал об’єктних абстракцій, натхненних книгою Станіслава Лема. Цього року, нагадаємо, літературний світ відзначає 100 день народження геніального автора.
Головною проблематикою “Соляріса” Станіслава Лема, на думку художнього керівника проекту Микити Віски, є неможливість встановлення контакту з позаземною формою життя, яка у спробі контакту демонструє нам самих себе. Як сказав Снаут (герой повісті): “Це те, чого ми хотіли, – Контакт з іншою цивілізацією. Ось він, цей контакт: збільшене, як під мікроскопом, наше власне жахливе неподобство, наше фіглярство і ганьба!” Автор зобразив це як невдачу у спробі пізнати інші світи, цивілізації, інший розум. Як можна зрозуміти все це, якщо людина не може зрозуміти іншу людину, і, нарешті, не може зрозуміти себе. Так само Соляріс – ця величезна мисляча і нескінченно самотня субстанція. Вона намагається налагодити контакт з людьми по-своєму, на своєму іноземному рівні пізнання, створюючи фантомів близьких людей, розкриваючи найглибше заховані, потаємні, ганебні думки та вчинки, і ніколи не зможе здійснити цю спробу. Але кінець твору все ж таки дає нам надію на позитивне вирішення проблеми.
Ідея проекту оформлення підземного переходу біля ЛАЗу полягає у тому, щоб створити схожі умови контакту для умовного пішохода у межах простору підземного переходу. Тут “неземним розумом” виступають абстрактні малюнки, які так само можуть розкрити великий спектр почуттів та думок, тим самим підштовхнувши людину до внутрішнього діалогу.
Підземний перехід, на думку авторів, є ізольованою транзитною територією у міському ландшафті. Це певний вакуум, у якому глядач уподібнюється до героя романів Лема та перебуває у нейтральному просторі для “знайомства з самим собою”.
Художники, які працюють зараз над оформленням переходу у Львові, є професіоналами і здатні на високому рівні працювати з міською інфроструктурою та публічними просторами. Їхня художня мова виходить далеко за межі класичного вуличного мистецтва (графіті) і є яскравим прикладом сучасного підходу в так званому пост-графіті.
- Анастасія Ку – художниця родом із Черкас, яка живе та працює в Києві. Працює у сферах графіті, ілюстрації та муралізму. У своїх роботах розвиває стиль класичної психоделічної ілюстрації.
- Славік Шум – художник із Сум, живе та працює у Києві. Займається графіті з початку 2000-х. У своїх роботах використовує як елементи класичного графіті, так і авторські напрацювання як у сфері колірних рішень та композиції.
- Данило Манк – пост-графіті художник родом із Сум, живе та працює у Києві, працює в архітектурній студії Makhno Design на посаді художника, цікавиться вуличним мистецтвом понад 10 років. У своїх роботах розвиває власне бачення роботи з друкаркою призводячи її до абстрактної геометрії.
- Антон Худо – художник із Рівного, живе у Львові. Працює у сфері станкової графіки та інтерпретує її у вуличному мистецтві.
- Микита Віска – художний керівник проекту, пост-графіті художник, живе і працює у Львові. Реалізується у сфері станкової графіки та пост-графіті, вивчає феноменології графіті та вуличного мистецтва.
Координаторка проєкту Ляна Мицько розповідає: “Перехід стане арт-об’єктом і наповниться художнім прочитанням культової книги Лема. Цей «тунель» від ЛАЗу до Вільної України, попри присутність наземних переходів, все ще обирає величезна кількість пішоходів. Сподіваюся, тепер ця частинка їхньої дороги буде наповнена цікавими спостереженнями та прочитаннями робіт художників зі всієї країни.”
Проект організовує культурна агенція Лінія Втечі спільно з Львівською міською радою.
Локація-партнер: Львівський муніципальний мистецький центр.
Окрему подяку висловлюємо Сихівській районній адміністрації на особисто Галині Гладяк за оперативні підготовчі роботи.